Подати їх можна у шести пунктах подачі документів. У ЛКП «Львівавтодор» наголошують: після впровадження безготівкової оплати проїзду студенти зможуть їздити у громадському транспорті зі знижкою виключно на підставі студентської ЛеоКарт.
Українська вишиванка – один з яскравих символів нашої культури. Вдягаючи вишиту сорочку, ми демонструємо не лише її красу й унікальність, але й приналежність до наших пращурів – козацького роду, чию справу ми продовжуємо й сьогодні.
Спільна подячна Архиєрейську Божественна Літургія у храмі Пресвятої Трійці (вул. Тершаківців) для студентської молоді та викладачів ВНЗ м. Львова. Працівники та студенти нашої академії теж взяли участь у цій подячній літургії.
Що таке інформація, як міняється вона в історії людства і наше уявлення про неї, як розвиваються можливості її передавати? Про це та багато іншого цікавого говорили ми сьогодні на зустрічі із професором Українська академія друкарства - паном Орестом Хамулою - автором виставки "Інформація. Еволюція носіїв", яка експонується у нас у Старшому читальному залі.
Викладачі кафедри взяли участь у фокус-групах з акредитаційною групою НА, щодо акредитації освітньо-науковї програми спеціальності 186 «Видавництво та полігрфія» освітнього ступеня доктор філософії.
Викладачі кафедри взяли участь у фокус-групах з акредитаційною групою НА, щодо акредитації освітньо-науковї програми спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» освітнього ступеня доктор філософії.
Ми зосереджуємось на актуальних питаннях та проблемах сучасної освіти та можливостях для її покращення. Предметом обговорення будуть вектори діяльності різних органів студентського самоврядування ( та дотичних до них підрозділів) в системі змін вищої освіти в Україні.
В програмі конференції: :
пленарні доповіді, формат панельної дискусії з авторами, видання електронного збірника з тезами доповідей та видача сертифікатів.
Детальна інформація на сайті УАД
https://www.uad.edu.ua/naukova-diialnist/naukovtsiam/konferentsii-konkursy-vystavky/878-akademichna-dobrochesnist-vyklyky-suchasnosti-20-21-kvitnia-2023-roku
Науковий керівник – ХАМУЛА О.Г., кандидат технічних наук, професор.
Вчений секретар – ВАСЮТА С. П., кандидат технічних наук, доцент кафедри
Під час конференції було заслухано та обговорено 15 доповідей, в яких відображені питання, пов’язані з проблемами:
Вітаємо з ювілеєм колегу, Сабата Володимира Івановича! У 60 років починається чудова пора життя, наповнена світлими спогадами, теплими зустрічами, добрими посмішками, новими інтересами і втішними вечорами. Щиро вітаємо з важливою датою і бажаємо в повному здоров’ї і з оптимізмом продовжувати свій шлях, пишатися прожитими роками і досягнутими успіхами, дорожити близькими і зігрівати своє серце любов’ю.
Тематика робіт:
| Магістрант | Керівник | Тема магістерської роботи |
|---|---|---|
| БАЙМАК Олег Ігорович | Доцент Миклушка І.З. | Дослідження концепції дизайну web-видань |
| БОДНАР Микола Володимирович | Ст. викладач Гаврилишин О.Б. | Дослідження пошукової оптимізації для веб-сайту |
| ВОРОБЙОВА Анна-Марія Олександрівна | Доцент Васюта С. П. | Дослідження шрифтового оформлення landing page |
| ГРЕЩАК Маркіян Андрійович | Ст. викладач Гаврилишин О.Б. | Удосконалення технології підготовки видань в середовищі InDesign |
| ЛИШАК Олена Миколаївна | Доцент Васюта С. П. | Формування фірмового стилю бренду як сучасного напрямку маркетингових комунікацій в Інтернеті |
| ЛОЩИЦЬКИЙ Віталій Владиславович | Професор Огірко І. В. | Дослідження юзабіліті інтерфейсу систем електронної комерції |
| ЛУЦЄВ Олександр Євгенович | Доцент Сабат В. І. | Дослідження методів створення анімаційного контенту для реклами |
| НІКІТЧЕНКО Юлія Олександрівна | Професор Хамула О. Г. | Дослідження технологій створення електронного інтерактивного видання для дітей віком до 12 років |
| НІКОЛАЙЦЕВА Ірина Ігорівна | Професор Огірко І. В. | Методи і алгоритми планування обчислень в хмарному середовищі з використанням нейронної мережі |
| ПОЗДРОВСЬКА Марта Юріївна | Доцент Сабат В. І. | Дослідження процесу створення та опрацювання відеоінформації для мультимедійних видань |
| ПОЛІЩУК Валентин Андрійович | Доцент Миклушка І.З. | Дослідження життєвого циклу веб-розробки |
| СРОГІЙ Іван-Петро Іванович | Доцент Сабат В. І. | Дослідження методів оцінки ризику для поліграфічних підприємств |
| СТАШКІВ Андрій Володимирович | Професор Огірко І. В. | Дослідження технологій побудови та розвитку дизайн-процесів у стартапах |
| ХАЩІВСЬКИЙ Віктор Вікторович | Професор Хамула О. Г. | Досдідження веб-технологій по створенню сайту-візитівки |
| ХОЦЯНОВСЬКИЙ Михайло Ярославович | Доцент Миклушка І.З. | Дослідження використання веб-видань для електронної комерції |
| ШПАКОВСЬКА Діана Володимирівна | Професор Хамула О. Г. | Досдідження веб-технологій створення односторінкового сайту |
| ШУМЕЛЯК Іванна Олегівна | Ст. викладач Гаврилишин О.Б. | Методологія проектування та розробки інформаційних порталів |
| ЯСНІЦЬКИЙ Юрій Володимирович | Доцент Васюта С. П. | Дослідження методів та засобів дизайну контенту для соціальних мереж |
| САЖИН Ілля В. | Асистент Якимець М. В. | Оцінка якості широкоформатного струменевого УФ друку |
Вітаємо колектив кафедри та студентство зі світлою радістю, з чарівним святом, Різдвом Христовим! Нехай в наших душах завжди живе надія, нехай любов та віра не покидають ніколи! Бажаємо, щоб життя не випробовувало на міцність і дарувало лише гарні сюрпризи. Миру та перемоги!!!
Нехай Новий Рік принесе у ваше життя багато нових звершень, міцне здоров’я, любов та мир. Нехай кожен місяць наступного року буде яскравим та незабутнім, а чудеса трапляються частіше, ніж ви про них мрієте! З Новим Роком!
З 60-річчям вітаємо професора, Хамулу Ореста Григоровича, чудового батька та чоловіка, дорогого дідуся і цінного колегу кафедри! Багато чого зроблено Вами за життя. Є чим пишатися, є про що розповісти. Накопичений досвід, дозволяє приймати правильні рішення. Хочемо побажати Вам жити не шкодуючи ні про що. Радійте кожній хвилині життя. Насолоджуйтеся спілкуванням з рідними. Пишаєтеся своєю міцною і дружньою сім’єю. Нехай вдається будь-яке Ваше починання. Нехай друзі будуть поруч. А роки життя будуть довгими. Живіть, як можна довше. З ювілеєм Вас, з 60-річчям!
Цього року до аспірантури на нашу кафедру поступило ряд нових науковців. Кафедра щиро вітає зі вступом до аспірантури: Віталія Нікітіна, Олега Дульку, Назарія Вонітового, Мар’яна Якимця, Романа Дудка, Володимира Кугота, Павла Гібея та Михайла Дрімайла.
Відбулося відкрите заняття асистента кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Вікторія Гнилякевич на якому був присутній професор нашої кафедри Орест Хамула. На цій парі розглядалася специфіка роботи в програмі Font lab та виставлення метрик для комп’ютерних шрифтів. Студенти демонстрували свої розробки та консультувалися, як задати параметри шрифтам.
Студенти академії та викладачі вийшли на протест в центр міста з з приводу необґрунтованої пропозиції МОН України про приєднання УАД до ЛНУ ім. Івана Франка. Як зазначили наші студенти: «Прийняття такого рішення без погодження з колективом академії та студентством не ставлячи нас до відома, посеред навчального року, під час воєнного стану є недопустимим.
Все це було прийнято колуарно та завуальовано, прикриваючись фразами реорганізація, оптимізація, а реально є освітнім мародерством.
Пропозиція, щодо реорганізації УАД суперечить заявам МОН України, зокрема міністра про неприпустимість навіть порушення питання скорочення, об’єднання, або іншої реструктуризації ЗВО до закінчення війни.
Це все відбувається коли викладачі, студенти, випускники академії та їх батьки героїчно воюють на фронті і віддають своє життя за вільну, незалежну, демократичну та соборну Україну, а весь колектив академії активно надає волонтерську допомогу Збройним силам України»..
10 листопада на четвертій парі, згідно розкладу занять, була проведена відкрита лекція професором кафедри Орестом Хамулою серед магістрів п’ятого курсу з дисципліни «Менеджмент видавничо-інформаційних систем». На відкриту лекцію був запрошений професор, д.т.н, завідувач кафедрою медіа технологій та видавничо-графічних систем Богдан Ковальський. Тема відкритої лекції було «Призначення та використання бізнес плану у видавничій справі»
Цього дня було проведено засідання кафедри на якому розглядалося питання, що було розглянуто на позаплановій вченій раді Академії, а саме - необґрунтованої пропозиції МОН України про приєднання УАД до ЛНУ ім. Івана Франка. Всі викладачі, що виступили в обговоренні цього питання зазначили, що прийняття такого рішення без погодження з колективом академії та студентством не ставлячи нас до відома, посеред навчального року, під час воєнного стану є недопустимим.
Обговорювалися та затверджувалися теми дисертаційних робіт аспірантів 2022 року вступу.
У Львівському Палаці мистецтв відкрито виставку-експозицію «Інформація: еволюція носіїв» професора кафедри Ореста Хамули. На виставці представлено 19 експонатів, які показують як змінювалися носії інформації в часі. Відкрив виставку директор Юрій Візняк, присутніми також були проректор УАД Ярослав Угрин, професор Львівської академії мистецтв Роман Яців та завідувачі кафедр з викладачами та студентами академії.
Іван Федоров (Федорович), до речі, не мав московитського походження. Найбільш ймовірно, що він народився у Вілейському районі біля Мінська (територія сучасної Білорусі). Точна дата його народження не встановлена – біля 1510 року. В ті часи Вілейщина належала до Великого Князівства Литовського. Іван Федоров отримав освіту в Краківському університеті (нині – Ягеллонський університет). У «промоційній книзі» цього університету є запис, датований 1532 роком, про навчання «Йоганна Федоровича».
В Московію Іван Федорович перебрався в середині XVI століття. У 1550-х роках він був дияконом церкви Миколи Гостунського в московському Кремлі, тоді ж він працював у першій московській друкарні. Ймовірно Іван Федорович навчався друкарської майстерності в анонімній друкарні новгородського священика Сильвестра, яка діяла у 1553 – 1563 рр.
Іван Федоров (Федорович) як український першодрукар відповідав російським і радянським наративам, адже таким чином друкарство приходить в Україну саме із Московії, а не із Європи. Але навіть за радянських часів роль Івана Федорова як першодрукаря в Московії ставилася під сумнів. Зокрема у підручнику Г.О. Виноградова та І.О. Жукова «Поліграфічне виробництво» (1983 р.) про московський «Апостол» Івана Федорова йдеться наступне: «Аналіз технології виготовлення книги (двофарбовий друк за один прогон, якість літер та складання, добре суміщення фарб та ін.) дозволяє зробити висновок про високий рівень майстерності друкарів і дозволяє припустити, що «Апостол» не був першим друкованим виданням». В підручнику йдеться про документ від 1556 року в якому згадується «майстер друкованих книжок Маруша Нефедьєв», а також про щонайменше 10 – 12 анонімних стародруків, які були видрукувані в Московії до 1564 року. Відомо також про те, що у 1552 році, після того як Іван IV Грозний разом із митрополитом Макарієм вирішив розпочати книгодрукування, із Данії до Москви прибув типограф Ганс Міссінгейм, відомий як Бокбіндер (палітурник). Кириличні шрифти та друкарські верстати були привезені із Польщі. У 1563 році в Москві було засновано Друкарський двір.
Навіть у радянські часи науковці визнавали: перші слов’янські книжки кириличним шрифтом були видані більш ніж за півстоліття до початку видавничої діяльності Івана Федорова в Москві. Зокрема в уже згаданому підручнику йде мова про Швайтпольта Фіоля, який віддрукував перші кириличні слов’янські книжки в Кракові у 1491 році, а також про білоруса Франціска Скорину, який у 1517 році в Полоцьку почав друкувати перші книжки білоруською мовою.
Видатний український вчений Іван Огієнко (митрополит Іларіон) у 1925 році опублікував працю «Історія українського друкарства», яка у 1994 році була перевидана видавництвом «Либідь». Там зазначено, що друковані видання українців були другими серед слов’янських народів (після чехів). Початок друкарства у чехів – 1478 рік, а в українців – 1491 рік. Наступними стали чорногорці – друкарство тут почалося у 1493 році. Друкарство поляків розпочалося в кінці XV століття, а у білорусів – у 1517 році. Пізніше всього серед слов’янських народів друкарство розпочалося, за словами Івана Огієнка, в московитів (1550 – 1560-ті рр.) та у болгарів (1641 р.).
Перше слов’янське видання, віддруковане не кириличною абеткою, а глаголицею (алфавіт, створений святим Костянтином Філософом у 862 – 863 рр. для запису християнських текстів) побачило світ в італійській Венеції у 1483 році. Пізніше глаголичне слов’янське друкарство поширилося в Хорватії, де глаголиця набула поширення.
Першодрукарем книжок староукраїнською мовою Іван Огієнко називає Швайтпольта (Святополка) Фіоля із міста Нейштадту в Франконії (Німеччина). Друкар народився біля 1460 року і, ймовірно, мав слов’янське чи навіть русинське походження, адже ім’я Швайтпольт вважають германізованою формою слов’янського імені Святополк. До Польщі Фіоль переїхав разом із батьками – спочатку він мешкав в Любліні, а потім в Кракові. Тут він познайомився із місцевими русинами (українцями) і вивчив їхню мову.
Швайтпольт Фіоль займався гафтярством, тобто вишиванням шовком або по шовку та цікавився технікою. В 1489 році Фіоль отримав від короля привілей на винайдені машини для відкачування води із копалень, також він освоїв друкарську справу (ймовірно в Німеччині) і наприкінці 1480-х років створив власну друкарню в Кракові. Партнером Швайтпольта Фіоля був Рудольф Борсдорф із Брунсвіку, який виготовив кириличні шрифти.
Першою слов’янською кириличною книжкою, яка вийшла в друкарні Швайтпольта Фіоля, був «Октоїх» («Восьмигласник») – він побачив світ у 1491 році. Далі Фіоль видрукував «Часослов», а за ним іще дві книжки: «Тріодь пісну» та «Тріодь цвітну» (всі у 1491 році). За словами Огієнка, Фіоль також видрукував «Псалтир», але ця книжка до наших часів не дійшла. Є версія, що друк кириличних книжок в друкарні Фіоля профінансував український науковець Юрій Котермак (Дорогобич), який із 1488 року був професором Краківського університету. Між іншим, саме Юрій Котермак є першим українським автором, який видав власну книжку друком. «Прогностична оцінка поточного 1483 року», написана латиною, вийшла друком в Римі.
Швайтпольт Фіоль зазнав переслідувань від католицької інквізиції Кракова, підставою для яких були «єретичні погляди», а також булла Папи Іннокентія VIII, щодо цензури друків 1487 року. Книжки, надруковані Фіолем, були обкладені «секвестром», а самого друкаря ув’язнили. Завдяки своїм зв’язкам Швайтпольту вдалося вийти із в’язниці та друкарську справу він полишив. Вихавши із Кракова Фіоль оселився в Левочі на сході Словаччини. На старості він повернувся до Кракова де і помер між 7 травня 1525 року і 16 травня 1526 року.
На основі аналізу текстів стародруків Фіоля, Огієнко дійшов до висновку – ці книжки є не лише найпершими кириличними слов’янськими виданнями, але й першими друками староукраїнською мовою: «рішає тут мова цих друків: там де Фіоль не був зв’язаний традиційним церковно-слов’янським текстом, там мова його видань має дуже багато ознак живої української мови». Сучасний дослідник із Закарпаття Олександр Орос стверджує, що першоджерелами для стародруків Фіоля були рукописи із Грушівського монастиря на Тячівщині. Належність стародруків Фіоля до українського друкарства також засвідчують згадки українських святих, зокрема князів Володимира Великого, Бориса і Гліба та ченця Феодосія Печерського.
До наших часів дійшло понад вісім десятків стародруків Фіоля: 8 примірників «Октоїха» («Осьмигласника»); 26 примірників «Часослова» (в т.ч. в Києві, Львові та Одесі); 28 примірників «Тріоді пісної» (в т.ч. у Києві та Львові) та 21 примірник «Тріоді цвітної» (в т.ч. у Львові). Один із примірників «Часослова» зберігався в колекції одеського чиновника і колекціонера стародруків Олександра Тихоцького (1806 – 1870). Після смерті чиновника ця колекція, разом із «Часосоловом» була передана до бібліотеки Одеського університету.
У 2016 році Україна відзначала 525-річний ювілей із виходу в друкарні Швайтпольта Фіоля перших кириличних книжок староукраїнською мовою. Перші українські книжки: «Октоїх», «Часословець», «Тріодь пісна» та «Тріодь цвітна» належать до інканабул, тобто книжок, які віддруковані до 1500 року, вони засвідчують – вже в кінці XV року було чимало письменних українців.
Огієнко пише, що після закриття друкарні Швайтпольта Фіоля, друк слов’янських книжок кириличним шрифтом не припинився. У 1492 році кириличні слов’янські книжки друкують у Венеції, відомо про «Часослов» 1493 року виданий Андрієм Торезанським, але ця книжка не зберіглася. На початку XVI століття друк слов’янських книжок кирилицею розпочався на теренах сучасної Румунії. У 1508 році в Тирговіште друком вийшов «Служебник», віддрукований ієромонахом Макарієм із Чорногорії
Іван Огієнко також згадує видатного друкаря Василя Тяпинського, який працював до Івана Федорова. Тяпинський не лише створив «мандрівну друкарню», але й переклав Євангеліє «на просту руську мову». Власне це Євангеліє він і видрукував між 1562 і 1570 рр. Тяпинський не зазначив ні місця, ні року друкування. Дослідник Ф. Тітов стверджував, що стародруки Тяпинського віддруковані на «славянском язике и малоросийском наречии». Станом на 1920-ті рр. було відомо про два примірники цього видання.
Щодо Івана Федорова (Федоровича) Іван Огієнко робить висновок, що він не є українським першодрукарем, в той же час його заслуга полягає у тому, що він заснував у Львові постійно діючу друкарню, яка продовжила роботу після його смерті у 1583 році. Навіть напис на могильній плиті друкаря, за Іваном Крип’якевичем, наступний: «Іван Федорович, друкар Московитин, котрий своїм заходом занедбане друкарство обновив, умер у Львові. Друкар книг перед тим невидимих…».
Тут маємо зазначити – польське друкарство у Львові розпочалося пізніше, а ніж руське. Перша постійна польська друкарня у Львові з’являється лише 1578 році, вона була заснована німцем Шарфенбергером та його помічником Павлом Щербецем.
Друкарство в Києві розпочалося на кілька десятиліть раніше, а ніж у Московії. Виданий у 1787 році «Топографічний опис Київського намісництва» містить розділ «Про типографію чи друкарський дім Києво-Печерської лаври», де подано документ, про те, що князь Костянтин Іванович Острозький подарував лаврі друкарню, яка перед тим перебувала в Острозі (нині – Рівненська область). Друкування книг в цій друкарні розпочалося в 1533 році. Друкарня перебувала у дерев’яній будівлі навпроти Микільського монастиря.
Сучасний дослідник українського друкарства, доктор філологічних наук професор Микола Тимошик наводить низку фактів, які свідчать про те, що книгодрукування в Україні існувало до приїзду Івана Федорова. Він посилається, зокрема, на інвентарний список книжок Словітського монастиря (Золочівський район на Львівщині), який датований 1826 роком. У цьому списку зазначено 6 книжок, віддрукованих у 1511 – 1566 роках:
Тимошик зазначає, що польський дослідник Є. Бандтке у «Історії друкарень у Королівстві Польському і Великому Князівстві Литовському і в краях закордонних, де польські справи творилися» пише, що: «Іван Федоров не заложив, а обновив друкарню руську в 1573 році». Денис Зубрицький (1777 – 1862) досліджував історію слов’янського кириличного друкування теж стверджував, що Іван Федоров аж ніяк не був першодрукарем кириличних книжок в Галичині.
Вивчаючи питання історії паперу в Україні наприкінці 1960-х років львівський науковець Орест Мацюк зробив висновок про те, що українське друкарство виникає задовго до Івана Федорова, більше воно бере початок із середини XV століття, а першим українським друкарем був Степан Дропан зі Львова. Відповідні документи він знайшов у Центральному державному історичному архіві у Львові. Результати дослідження Орест Мацюк виклав у статті «Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?». Вона вийшла у № 2 журналу «Архіви України» за 1968 рік.
Один із знайдених Мацюком документів носить назву «Заява монастиря Фіскальній колегії у Львові з проханням вжити заходи в справі повернення йому рухомого і нерухомого майна і в тому числі друкарні, приналежної монастирю від 1460 року на виконання провізорами братства всіх зобов’язань відносно монастиря». Він написаний латиною і датований 23 липня 1791 року. Другий документ теж латиномовний і датований 20 жовтня 1792 року. Це «Пояснювальна записка провізорів Ставропігійського братства Львівському староству у зв’язку з претензіями василіан на друкарню». В цьому документі йдеться про те, що друкарня, заснована львівським міщанином українцем Степаном Дропаном біля 1460 року цілком на законних підставах є тепер власністю братства, а не монастиря. Щодо першої друкарні в Україні, то відомо про те, що у 1460 році львівський міщанин подарував її Свято-Онуфріївському монастирю, а акт дарування підтвердив своєю грамотою польський король Казимир IV Ягеллончик у 1469 році.
Орест Мацюк зазначає, що у 1518 році, після пожежі в Онуфріївському монастирі князь Костянтин Іванович Острозький виділив монастирю кошти на «побудову мурованих будівель, забезпечив його маєтками, що мали давати прибутки і заклав друкарню, яка управлялася Ставропігійським братством». Після пожежі 1571 року князі Острозькі іще раз дарували Онуфріївському монастирю друкарню, де було надруковано книжку «Проповідь Іоанна Златоустого», яка не зберіглася до наших днів.
Відкриття Мацюка було настільки сенсаційним, що номер журналу «Архіви України» за лютий 1968 року із його статтею було вилучено не тільки із бібліотек – його намагалися вилучити навіть у приватних передплатників журналу. Сам науковець за цю статтю ледь не поплатився своєю науковою кар’єрою.
Чи дійсно українське друкарство починається лише через два десятиліття після винаходу Йоганна Гутенберга, який почав друкувати книжки у 1439 році? Чи можливим було таке швидке поширення технологій у часи Середньовіччя? Вочевидь, що ні. Адже навіть у ХІХ столітті технологічні новинки досягали Галичини через 10 – 30 років після винаходу. Від першої публічної залізниці Стефенсона до прибуття першого поїзда до Львова минуло понад 30 років, а від перших дослідів Піроцького і Сіменса до появи електричного трамвая у Львові пройшло 15 років.
В той же час, більш ніж ймовірно, що друкарня Степана Дропана працювала у Львові вже в 1460 році, але вона не використовувала друкарські технології, винайдені Йоганном Гутенбергом. Справа в тому, що Гутенберг винайшов не власне друкарство, тобто багаторазове отримання ідентичних відбитків, а технологію друкування із наборних форм із «рухомих літер». Друкування із форм, вирізьблених на дерев’яних дошках, використовувалося задовго до Гутенберга. Ймовірно, ця технологія походить із Китаю, де було винайдено папір.
Найстаршою книжкою, віддрукованою із різьблених на дереві форм, є «Алмазна сутра», яка датована 11 травня 868 року. Друкарем цієї книжки є Ван Цзи, зберігається вона в Британській бібліотеці в Лондоні. Цілком ймовірно, що така технологія друку була відома в Китаї і до 868 року, але «Алмазна сутра» є першим виданням, щодо якого встановлено точну дату друкування.
В часи середньовіччя через Львів пролягав один із шляхів із Китаю та Центральної Азії в Європу. Відповідно, є великий відсоток ймовірності, що технологія друкування із різьблених дошок (ксилографія) була відома в Галичині вже в середині XV століття і цією технологією скористався львівський міщанин Степан Дропан.
У темі початків книгодрукування в Україні є дуже багато «білих плям». Зважаючи на «зачистку» документів у часи Російської імперії та СРСР багато інформації, на жаль, втрачено назавжди. Але загалом можна зробити наступні висновки:
Історична картина (близько тисячі років), увіковічнена в Софії Київській, зображає чотири славетних королеви: Франції - Анна, Угорщини - Анастасія, Норвегії, а потім Данії -Єлизавета, Англії - Агата.
Всі вони доньки Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі. В цей час чоловіком Польської принцеси був їхній брат Ізяслав, королевою сестра батька.
Інший Володимир був чоловіком принцеси Німеччини. Мама їхня була принцесою Швеції Інгігердою, брати якої були королями Швеціі і Даніі.
Вся Європа без виключення мала родинні зв'язки з Київською Руссю -Україною!
За 100 років до заснування села Москов. Але повернемось до наших королев, бо кожна з історій про них - це Голлівуд відпочиває!
Чи знаєте ви, що теперішня королева Англії Єлизавета - потомок нашоі королеви Агати?
Чи не тому Англія вірний друг Украіни в ці визначальні часи? Чого лише Борис Джонсон вартий!
А донька Агати Маргарита стала не лише королевою Шотландії, але й її святою!
Бо за життя найбільше храмів Божих побудувала і добрих справ зробила. А далі і Річард Хоробре серце, і Марія Стюард - з нашим, тобто Агатиним, королеви з Києва корінням! Шановний Макроне, а вам слід нагадати про легендарну Анну Київську, яка стала королевою Франції, знаючи 4-ри мови. Привезла Євангеліє, на якому присягали чи не всі королі Франції, написане у Києві. Кров королеви Анни текла у 18-ти королів Франції (!).
А ще про те, як саме цей легендарний портрет 4-х сестер з Києва, які стали королевами Європи, врятував святу Софію від Московського мракобісся! В 30-х її за бажанням ката Сталіна, ідеала путіна, мали підірвати! Вже заклали вибухівку... 1000-літнє диво архітектури саме у Києві, викликало жабу у московських безбожників.
І раптом ультиматум від Франції:
- Якщо посмієте спаплюжити портрет нашої легендарної королеви Анни, зруйнувати витвір рук батька нашої королеви, наша країна розриває
дипломатичні відносини! Одразу ж!
... Ага, такі рішучі попередники були у вас, власть імущі французи! Від Жанни д'Арк, а не Ліпен корінням!
Ось так французи і врятували нашу Софію! їм би ще тепер мову ультиматумів щодо путлера вивчити!
І тут ще угорцям варто нагадати нашу- їхню королеву Анастасію. Бо саме завдяки заступництву Києва і могутніх Київських князів угорський король Андруш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті! Бо на той час Київська Русь була НАЙБІЛЬШОЮ державою Європи. І найвпливовішою!
Ось так французи і врятували нашу Софію! їм би ще тепер мову ультиматумів щодо путлєра вивчити!
тут ще угорцям варто нагадати нашу- їхню королеву Анастасію. Бо саме завдяки заступництву Києва і могутніх Київських князів угорський король Андруш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті! Бо на той час Київська Русь була НАЙБІЛЬШОЮ державою Європи. І найвпливовішою!
Може тому так впевнено вела себе і не визнавала жодних ультиматумів вже відома нам королева вікінгів Єлизавета? Рідна сестра згаданих королев.
Ну ви ще чули десь, щоб одна жінка стала за життя спочатку королевою Норвегії, а потім Данії? А наша Єлизавета стала! І ще й доньку королевою зробила. А ще врятувала принцесу Англії сироту Гіту від ненависного шлюбу... і послала... ну як руский корабль найгрізнішого самодержця, який спробував їй погрожувати. А потім віддала ту англійську принцесу Гіту за київського короля Володимира Мономаха!
Бачите скільки у нас англійського? Французького, нормандського, датського, шведського, польського, норвежського, угорського? Де тут рашистське?
Ось яке у нас, українці міцне коріння ВЖЕ було ЄВРОПЕЙСЬКОГО роду!
КОЛИ ЩЕ НЕ БУЛО МОСКВИ! Хто там де думає пускати нас в ту Європу чи ні?
Та в нас тепер тих Річардів Хоробре Серце - мільйони! Єлизавет і Анн, Агат і Анастасій - не менше! І те, що розбрелись вони у час воєнного лихоліття біженками - то тимчасово! Вони ще стануть королевами! А Україна - членом Євросоюзу А хто сумнівається - розкажіть їм ось цю історію! І те, що Київ дав 158 королев і королів Європі! І ще дасть! Вірмо і діймо! Разом до перемоги!
Для тих, хто не знав.
Бо й я, якщо чесно, недавно дізналась...
Картина «Богатирі» Віктора Васнєцова, 1898 рік., давно виставлена на публічний огляд у Третяковській галереї.
На картині:
Олешко Попович народився у м. Пиря́тин, зараз – Лубенський район, Полтавська область, Україна
Ілля́ Му́ромець (або Ілько́ Му́ровець) народився у м. Моровійськ, зараз - село Морівськ, Чернігівська область, Україна. Мощі зберігаються у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.
Добри́ня Мики́тович (Низкинич) народився у с. Ни́зкиничі, зараз - Володимир-Волинський район, Волинська область, Україна.
Всі персонажі чи їх прототипи жили орієнтовно у 950 роки.
До чого тут росія спитаєте?
А ні до чого:
Москва буде заснована через 200 років, у 1147; її засновник та, за сумісництвом, кровний побратим хана Батия Юрій Довгорукий ще не народився, не прожив своє дивне життя та не був похований у Церкві Спаса на Берестові, що неподалік Києво-Печерської лаврі.
Бо коли у Києві вже стояли величні кам'яниці, на московії ще жаби квакали.
До речі, первинна назва Москви – Кучков…
23 червня 2022 року проведено випускний бакалаврський іспит для спеціальності 186 «видавництво та поліграфія». У зв’язку із ситуацією, яка склалася та військовим станом в Державі, даний іспит проходив в он лайн режимі.
В он-лайн режимі в Українській академії друкарства відбувся День відкритих дверей.
В Україні в цей день відзначають День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження. Вітаємо з професійним святом! Щоденного успіху, реалізації планів та задумів, гарних проектів!
Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження» від 25 травня 1999 року № 563/99
25 травня о 12 год. на кафедрі Інформаційних мультимедійних технологій пройшла у режимі онлайн наукова конференція студентів. Було цікаво та пізнавально. Дякуємо всім хто прийняв участь.
День пам'яті рівноапостольних Кирила та Мефодія у 2022 році відзначається 24 травня за церковним календарем. Дата не є перехідною, відзначається православною церквою в той самий день щороку. В день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в Україні встановлено День слов'янської писемності і культури
З нагоди даного свята в Українській академії друкарства 26 травня 2022 року академічна спільнота УАД спільно з студентськими капеланами зібралась на спільну молитву з нагоди вшанування пам'яті свв. Кирила і Методія, в честь яких освячено університетську каплицю.
Звершив Божественну Літургію капелан УАД о. Юрко Остапюк у співслужінні з студентськими капеланами о. Романом Довганем та о. Мар'яном Мисяковським. Звертаючись до ректорату та працівників університету о. Юрій висловив вдячність за відкритість та активну співпрацю у духовному формуванні студентської молоді. Насамкінець, п. Богдан Дурняк - ректор Української академії друкарства від імені усієї академічної спільноти привітав о. Юрія з 10-літтям священичого служіння.
Вже в котре в Українській академії друкарства відзначається всесвітній День вишиванки. Викладачі та студенти теж приєднались до даного свята вдівши свої вишиванки. Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня.
Аспірантка нашої кафедри Дорош Соломія взяла участь у відкритті виставки графічних робіт студентів та викладачів Української академії друкарства в місті Варшава.
Вітаємо всіх львів’ян та гостей з гарним весняним днем - днем міста Львова.День міста Львів святкує в 1-у суботу травня.Археологічними дослідженнями встановлено, що на місці Львова існували поселення ще з V століття нашої ери. Перша згадка про Львів відноситься до 1256 року.Найбільш поширена версія, що Львів був заснований лише в XIII столітті князем Данилом Галицьким і був названий на честь його сина Лева. Інша версія говорить про те, що місто було засноване вже самим сином Данила Галицького.
Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року. Вітаємо усіх поліграфістів та книговидавців з святом книги! Нових звершень та здійснення мрій!
Це особливе свято весняне,
Хоч свят у світі загалом багато,
Однак його з нас жоден не мине
Із тих, хто звик усе життя... читати.
Адже воно стосується того,
Що є в основі розуму людського.
Тож людство й відзначатиме його,
Бо свято це не звичне, а книжкове!
...
День народження Тара́са Григо́ровича Шевче́нко, відомий також як Кобза́р (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія. Його поезія та пророчі слова залишаються актуальними і сьогодні
На кафедрі проведено звітну науково-практичну конференцію працівників та аспірантів академії, в якій взяли участь як працівники кафедри, так і аспіранти.
Цього року весь український народ вшановує пам'ять з нагоди 130-річчя з дня народження Верховного Архиєпископ а Львівського — предстоятеля Української греко-католицької церкви, Патріарха Йо́сифа Сліпого (17 лютого 1892, с. Заздрість). Він завжди залишиться в наших серцях..
В рамках 28 Львівського міжнародного BookForum у Львові, Українську академію друкарства відвідав член наглядової ради академії та Президент Української асоціації видавців і книгорзповсюджувачів України Афонін Олександр Васильович. (Коротка історична довідка) Олександром Афоніним було підготовлено та подано в 1998 році на конкурс програми Європейського Союзу TEMPUS TACIS проєкт «Підготовка людських ресурсів для видавничої галузі України», учасником якого була Академія, слід зазначити, що в рамках цього проекту і була зазнована наша кафедра, яка на початках мала назву кафедра «Електронних видань».
Участь в конференції-виставці фірми Epson «Широкі можливості Epson для освіти» На виставці були продемонстровані обладнання фірми, яке широко використовується та новинки для потреб освіти
Вітаємо нашого працівника кафедри, доцента, першого завідувача кафедри Ігоря Миклушку з його 60-річчям! Зичимо всіх гараздів, здійснення задумів та нових звершень!
18 березня 2021 року в Українській академії друкарства пройшов перший захист на здобуття звання Доктора філософії аспіранта кафедри ІМТ Андрія Конюхова на тему «Моделі інформаційної технології у дистанційному навчанні з використанням інфографіки», науковий керівник професор кафедри Орест Хамула. Щиро вітаємо та бажаємо натхнення в подальшій науковій праці та нових здобутків.
На кафедрі ІМТ з 27.01 по 29.01 відбувся захист магістерських робіт
На кафедрі ІМТ відбувся попередній захист магістерських робіт
Провели засідання кафедри на якому обговорили питання завершення першого семестру та підготовка до захисту магістерських робіт за освітньо-професійною програмою «Технологія електронних мультимедійних технологій». Також, доцент кафедри Світлана Васюта прозвітувалася за попередній термін перебування на посаді доцента, кафедра підтримала кандидатуру С. Васюти і рекомендувала переобрати на наступний термін.
Конкурсні питання.
Слухали звіт про учбово-методичну та наукову роботу доцента кафедри ІМТ Васюти Світлани Петрівни
Засідання кафедри ІМТ 21.12.2020р.
Викладачі кафедри та студенти обговорили структуру магістерських робіт.
Засідання кафедри ІМТ 30.11.2020р.
Обговорили стан виконання магістерських робіт.
Засідання кафедри ІМТ 13.11.2020р.
Колектив кафедри щиро вітає всіх своїх друзів з Днем української писемності та мови!
Нехай лунає мова солов’їна
В устах усіх, хто любить Україну!
Й ніколи хай не шерхнуть ці уста...
Нам й Україні – многія літа!
З 29 по 31 жовтня кафедра “ Комп’ютерних наук та інформаційних технологій” проходила акредитацію освітнього рівня магістр за спеціальністю 126 "Інформаційні системи та технологі”. Проведення акредитації було здійснено згідно наказу Національної агенції із забезпечення якості освіти №1639-Е від 22 жовтня 2020 року. До складу експертів було призначено: Любанчикову Н. М. (Державний університет “Житомирська політехніка”) - керівником експертної групи; Сіпко О. М. (Черкаський державний технологічний університет) - членом експертної групи; Павлову О. О. (Хмельницький національний університет) - здобувач вищої освіти - членом експертної групи. Викладачі нашої кафедри активно були залучені в проходження цієї акредитації. Успішного Вам проходження усіх етапів акредитаційного процесу.
У зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в Україні, спричиненої поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та на виконання Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 30 липня 2020 року №42 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», листа МОН України №1/9-576 від 12.10.2020 року наказом Ректора Академії №300 від 13 жовтня 2020 року навчальний процес в академії переведено на дистанційну форму навчання в період з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року.
Колектив кафедри вітає викладачку кафедри ІМТ Гаврилишин О. Б. з нагоди успішного захисту нею на спеціалізованій вченій раді Академії дисертаційної роботи на тему «Інформаційна технологія формування і прогнозування якості процесу оцифровування стародруків». Робота виконана на кафедрі інформаційних мультимедійних технологій Української академії друкарства. А також вітаємо наукового керівника кандидата технічних наук, доцента Миклушку І. З.
Щиро і сердечно вітаємо працівників Академії із професійним святом – Днем працівника освіти, яке об’єднує всіх, хто допомагає молоді відкривати скарбницю знань, науки, мудрості.
Саме ваша наполеглива праця, добросовісне служіння справі, невтомний творчий пошук і високий професіоналізм допомагають молодому поколінню обрати свій життєвий шлях і стати справжніми фахівцями своєї справи.
Від щирого серця бажаємо Вам здоров’я, творчого натхнення, мудрості, терпеливості та впевненості у завтрашньому дні.
Щастя, добра, благополуччя Вам і Вашим родинам!
Сьогодні в Українській академії друкарства відбулась Вчена рада та святкування Дня науки. До цієї події долучився міський голова Львова Андрій Садовий, який вручив подяку за вагомий внесок у розвиток науки, багатолітню сумлінну науково-організаційну працю, підготовку висококваліфікованих спеціалістів та з нагоди Дня науки Ігорю Бересту — доктору історичних наук, доценту кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Української академії друкарства.
Також Ректор академії Богдан Дурняк спільно з міським головою вручили викладачам нашої кафедри Атестат професора - Хамулі Оресту Григоровичу Та атестати доцента - Васюті Світлані Петрівні
Вітаємо дружню кафедру Графічного дизайну та мистецтва книги з їх професійним святом з Днем дизайнера, яке започатковане в 2009 році.
Цікавих проектів та здійснення задумів!
Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році.
Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.
Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.
Шановні викладачі та студенти! Наша кафедра вітає Вас всіх з Днем Знань! Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а студентам — до своєї другої домівки — у вузи. Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх наставників. Щиро дякуємо вам! Усім, першокурсникам, бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. Щасти Вам!
Представники кафедри Цімер О.Б., Миклушка І.З., Хамула О.Г. та Огірко І.В, Сабат В.І, (які були рецензентами дисертаційної роботи) взяли участь у міжкафедральному семінарі організованому кафедрою комп’ютерних наук та інформаційних технологій. На даному семінарі була представлена робота Тупичак Л.Л., асистентом даної кафедри, яка подається для здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Науковим керівником даної роботи є д.т.н., професор Сікора Л.С., професор Національного університету «Львівська політехніка». Семінар проводив д.т.н., професор Тимченко О.В. В роботі семінару взяв участь ректор академії д.т.н., професор Дурняк Б.В.
Кафедрою інформаційних мультимедійних технологій було організовано міжкафедральний семінар на якому було представлена робота Олени Цімер, яка подається на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, науковий керівник Миклушка І.З. В обговоренні взяли участь представники кафедр академії, а саме: д.т.н., професор Ковальський Б.М., д.т.н., професор Гавенко С.Ф., д.т.н., доцент Верхола М.І.,д.т.н., доцент Репета В.Б., к.т.н., доцент Жидецький В.Ц., к.т.н., доцент Кукура Ю., к.т.н., доцент Кукура В. та викладачі кафедри інформаційних мультимедійних технологій.
2-й день захистів бакалаврських робіт студентами.
1-й день захисту бакалаврських робіт студентами спеціальності 186 «Видавництво та поліграфія», які закріплені за кафедрою Інформаційних мультимедійних технологій.
1-й день захисту бакалаврських робіт студентами спеціальності 186 «Видавництво та поліграфія», які закріплені за кафедрою Інформаційних мультимедійних технологій.
Захисти індивідуальних завдань студентами групи Дк-5м на тему «Автоматизовані системи електронного документообігу». При захисті завдань був присутній заступник декана факультету медіа комунікацій та підприємництва к.і.н., доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Савчук Г.М.
Робоча зустріч учасників освітнього процесу, представників кафедри фінансово-економічної безпеки, обліку і оподаткування та представників адміністрації, які обговорювали питання, що стосуються підготовки до акредитації освітньої програми спеціальності 073 «Менеджмент» першого освітнього ступеня.
Викладач кафедри Орест Хамула прийняв участь у проведенні відкритої пари Світлани Кравчук, яка проходить по конкурсу на заміщення вакантної посади старшого викладача по кафедрі суспільно-гуманітарних наук.
18 червня 2020 року з 14.00 по 15.00 буде проведено державний іспит для бакалаврату спеціальності 186 "Видавництво та поліграфія"
Огляд індивідуальних робіт дистанційного навчання магістрів ВП-5Е з дисципліни Дизайн контенту
У цей день світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, Всесвітній день батьків і Всесвітній день молока.
В Польщі святкують День без алкоголю, у США - День оливок, День «Скажи що-небудь приємне», День «Підкинь монетку», День торта з фундуком, День ходьби босоніж, в Ірландії - Червневий вихідний, у Китаї - День дитини, у Монголії - День матері і дитини, у Новій Зеландії - День народження королеви, на Багамських островах - День праці, у Камбоджі - День посадки дерев, у Вірменії - День пам'яті святої Рипсиме, у Самоа - День незалежності, у Кенії - День свободи (День Мадарака), у Тунісі - День перемоги (День Конституції), у Португалії - День Азорських островів, в Індонезії - День Панча Сила, у Гайані - День Карибського співтовариства, у Замбії - День героїв.
Кафедра інформаційних мультимедійних видань теж приєднується до всіх побажань з нагоди сьогоднішнього свята!!!
Детальніше читайте на УНІАН
Представники академії та нашої кафедри взяли участь у дні відкритих дверей, які проводили наші партнери Інститут культури європейської Познанського університету ім. Адама Міцкевича. На цій зустрічі представники польського вузу відмітили наші партнерські стосунки, давню традицію спільної підготовки кадрів вищої освіти та охарактеризували особливості навчання в їхньому закладі.
Викладач кафедри Орест Хамула був на відкритій парі Тетяни Ботвин, яка проходить конкурс на заміщення вакантної посади старшого викладача по кафедрі іноземних мов.
Участь представників кафедри в Вченій раді академії. На вченій раді академії були розглянуті питання хід проведення дистанційної форми навчання на кафедрах, розглянуті зміни та затверджені доповнення до правил прийому на 2020 рік, було затверджено освітні програми по факультету ВПІТ та робочі навчальні плани спеціальностей академії
Були розглянуті питання організації навчального процесу на факультеті, хід та особливості заліково-екзаменаційної сесії на заочній формі навчання, були розглянуті та затверджені робочі навчальні плати та освітні програми з спеціальностей факультету.
24 травня в Україні на державному рівні відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, які розробили спільну для всіх слов’ян азбуку та стали першими перекладачами богослужбових книг на слов’янську мову.
Завдяки братам-просвітителям на території Київської Русі з’являються унікальні книги, які в наш час стали справжнім світовим надбанням.
22 травня було проведено засідання кафедри. На якому розглядалися питання дистанційної форми навчання та хід написання бакалаврських робіт студентами, які закріплені за нашою кафедрою.
Засідання кафедри проходило в програмі Zoom, а також було випробовано проведення засідання в програмі Microsoft Teams.
Перший, хто поєднав вишиванку з буденним одягом був Іван Франко. Він носив її під піджак та жилет. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
Викладач кафедри Хамула О.Г. взяв участь у Zoom-зустрічі з генеральним директором директорату вищої
освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олегом Шаровим, темою обговорення було про
те "Як зміниться вища освіта після карантину". Також під час вебінару були обговорені й такі
питання:
Загальнонаціональний карантин продовжено до 22 травня – відповідне рішення Уряд ухвалив 4 травня. Всі заклади освіти продовжують працювати з використанням технологій дистанційного навчання.
Проведення он-лайн-лекцій за допомогою Zoom
Участь представників кафедри в Вченій раді академії. На вченій раді академії були розглянуті питання організації та хід проведення дистанційної форми навчання на кафедрах, підготовка кафедр до заліково-екзаменаційної сесії та державної атестації, а також було затверджено освітні програми та вибіркові дисципліни спеціальностей академії.
26 квітня 2020 року відбулося обговорення проєкту освітньої програми «Технологія електронних мультимедійних видань» за участю стейкхолдерів, а саме: виконавчого директора ГС «Кластер видавничої діяльності та поліграфії» Наталії Ярки та Директора ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ»» Ігора Мельника. У проведених дискусіях було взято до уваги рецензії-відгуки щодо освітньо-професійної програми другого магістерського рівня вищої освіти за спеціальністю 186 «Видавництво та поліграфія»
Подія для освітнього процесу нашого вузу дуже важлива, тому що сьогодні фундаментальними векторами виховання і становлення - є безперервне духовне зростання та вміння бачити і цінувати життя у всіх його проявах. А головне розуміти: на все воля Божа. Як зазначив ректор Б. Дурняк - «Те, що ми робимо для академії ми робимо не для себе, ми робимо це для нашого сьогодення, і нашого майбутнього».
Чин освячення каплиці здійснив Преосвященний Владика, Єпископ-помічник та Протосинкел Львівської Архиєпархії УГКЦ Володимир (Груца) у співслужінні з Синкелом Львівської Архиєпархії у справах капеланства студентів о. Андрієм Хомишиним, о. Юрієм Остапюком, о. Мар’яном Мисяковським та семінаристами духовної семінарії.
Головою Екзаменаційної комісії був Директор ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ»», професор, д-р політичних наук. Ігор Мельник
13:00 — 316 ауд.
12:00 — 316 ауд.
12:00 — 316 ауд.
Українська академія друкарства
